Наукові заходи

Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю ««Мистецтво України в контексті інтеграції з художньою культурою Заходу» (до 40 – річного ювілею кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації ПНУ)

Мистецтво України в контексті інтеграції з художньою культурою Заходу (до 40 – річного ювілею кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації ПНУ): збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 19 -20 жовтня 2023 р. Івано-Франківськ: Поліграфія «Зебра», 2023.  229 с.

Збірник підготовлено на основі доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної  конференції з міжнародною участю «Мистецтво України в контексті інтеграції з художньою культурою Заходу» (до 40 – річного ювілею кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації ПНУ), що проходила 19 – 20 жовтня 2023 р. на базі кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Збірник вміщує матеріали з історії та сьогодення українського мистецтва та його взаємозв’язку з художньою культурою Заходу.

Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 2023

Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 2023

 

 

 ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ З ХУДОЖНЬОЮ КУЛЬТУРОЮ ЗАХОДУ» (до 40 – річчя
заснування кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації ПНУ) Інформаційний лист конференції

 

МІЖНАРОДНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ  “ЄДНІСТЬ МИСТЕЦТВА  УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ В ПЕРІОД РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ”

9.03.2023 р. відбувся круглий стіл представників українських закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку здобувачів мистецьких спеціальностей з керівництвом Академіі образотворчих мистецтв їм. Яна Матейки в Кракові. Серед учасників зустрічі з польської сторони були Анджей Беднарчик – ректор Академії образотворчих мистецтв їм. Яна Матейки в Кракові та Роберт Сова – проректор зі студентських та виховних питань цього закладу. Учасниками зустрічі від України стали керівники та представники професорсько-викладацького складу закладів освіти, зокрема Ольга Копієвська – ректор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Валентина Якубів – перший проректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Юлія Майстренко – проректор з наукової та творчої роботи Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Олександр Федорук – академік, професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Іванна Павельчук – завідувач кафедри дизайну інтер’єру НАУ, Петро Кузенко – завідувач кафедри образотворчого і декоративно-прикладного  мистецтва та реставрації ПНУ. Дипломатичний корпус  та громадські організації представляли Віце-консул України в Кракові – пані Ірина Яремчук, Союз Українців у Кракові – пан Андрій Олійник.
Під час зустрічі обговорили актуальні проблеми роботи закладів мистецької освіти в умовах війни та окреслили шляхи україно-польської співпраці з метою підвищення якості професійної підготовки фахівців в галузі мистецтва.

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

“МИСТЕЦТВО ПРИКАРПАТТЯ В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

(НА ПОШАНУВАННЯ 90-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА ФІГОЛЯ)”

19-20 жовтня відбулася міжнародна науково-практична конференція «Мистецтво Прикарпаття в соціокультурному просторі України (на пошанування 90-ї річниці від дня народження Михайла Фіголя)». Організаторами заходу виступили кафедра образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Музей мистецтв Прикарпаття та Національний заповідник «Давній Галич».
Участь у роботі конференції взяли науковці Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології імені Максима Рильського НАН України, Інституту народознавства НАН України, Львівської національної академії мистецтв, Національного університету «Львівська політехніка», Кишинівського національного педагогічного університету ім. І. Крянге (Молдова), Пряшівського університету (Словаччина), Ружомбергського Католицького університету (Словаччина), Івано-Франківського Богословського університету, Івано-Франківського національного медичного університету, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
Вітальним словом відкрила роботу конференції проректор з науково-педагогічної роботи університету Галина Михайлишин, яка відзначила актуальність заходу. Учасників конференції привітали директор Навчально-наукового Інституту мистецтв Анатолій Грицан і завідувач кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Богдан Бойчук, наголосивши на значущості мистецької постаті Михайла Фіголя в культурно-мистецькому житті Прикарпаття. У рамках програми науково-практичної конференції обговорювалися актуальні питання значення особистості Михайла Фіголя та мистецької спадщини митця в контексті мистецького життя Прикарпаття, давньоруське мистецтво та історія княжого Галича у наукових працях Михайла Фіголя; тенденції розвитку мистецтва Прикарпаття на рубежі ХХ – ХХІ століть.
З тематичними доповідями виступили Степан Хороб, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» з доповіддю: «Палітра обрію»; Ігор Коваль, докторант ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» з доповіддю: «Археологічні зацікавлення Михайла Фіголя»; Мирослав Аронець, мистецтвознавець, член Національної спілки художників України з доповіддю: «Творчість Михайла Фіголя в світлі мистецьких джерел свого народу»; Богдан Мисюга, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри менеджменту мистецтва Львівської національної академії мистецтв з доповіддю: «Постать художника Михайла Фіголя в світлі прогресивних рухів українського мистецтва 60-80-х років ХХ ст.»; Віталій Козінчук, доктор філософії, член Національної спілки художників України, провідний науковий співробітник Музею мистецтв Прикарпаття, декан гуманітарного факультету Івано-Франківського Богословського університету з доповіддю: «Зворушлива природа галицьких ікон». Спогадами про митця як художника, мистецтвознавця, колегу поділились художник Геннадій Марченко, як поціновувача і дослідника мистецтва Давнього Галича – дружина художника Тетяна Фіголь. Особливу зацікавленість присутніх викликав перегляд документального фільму про Михайла Фіголя “Лицар землі Галицької” (оператор-постановник Василь Глинчак).

За результатами роботи конференції видано збірник тез у галузі мистецтвознавства, культурології, педагогіки України, Молдови, Словаччини та Росії. У дослідженнях розкривається значення особистості Михайла Фіголя в контексті мистецько-культурного життя Прикарпаття; історія та актуальні проблеми розвитку пластичних мистецтв краю; значення музичного і театрального мистецтва Прикарпаття в соціокультурному просторі України та зарубіжжя; традиції та перспективи розвитку мистецької освіти західного регіону України.
У виставковій залі Музею мистецтв Прикарпаття в рамках конференції відкрилася виставка творчих робіт студентів кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації.

 

 

  

 

 

 

 

Підсумком роботи конференції стало вручення дружині художника портрету “Михайло Фіголь з Крилоса” авторства Заслуженого діяча мистецтв, доцента кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Петра Прокопіва, приуроченого до 90-ї річниці від дня народження митця.

В Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» за сприяння генерального директора заповідника Володимира Костишина відбулося відкриття експозиції виставки «Невідомий Михайло Фіголь». Учасники заходу мали нагоду ознайомитись з відомими творами митця, замальовками, начерками, світлинами з родинного архіву.

Михайло Фіголь був унікальною людиною, талановитим митцем, закоханим у рідний край. Він виховав не одне покоління художників і мистецтвознавців. Один із них, також уродженець Крилоса Богдан Бойчук – професор, завідувач кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації ім. М. Фіголя Навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, з теплотою згадував Учителя, якому завдячує своєю творчістю.

Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин та професор, завідувач кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації ім. М. Фіголя Богдан Бойчук уклали угоду про співпрацю між Національним заповідником «Давній Галич» й Навчально-науковим Інститутом мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Проте творча співпраця між установами існувала давно і результатом її є відреставровані ікони ХІХ ст., які художник передав у фонди заповідника.

За матеріалами офіційного сайту Національного заповідника “Давній Галич”

http://www.davniyhalych.com.ua/novini/item/804-nevidomui-mihailo-figol

 

 

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ 

“ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ ГРИГОРІЯ КРУКА В КОНТЕКСТІ СВІТОВОГО МИСТЕЦТВА”

27-28 жовтня 2011 року.

На кафедрі образотворчого мистецтва імені Михайла Фіголя Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Художня творчість Григорія Крука в контексті світового мистецтва» присвяченої 100 – літньому ювілею від дня народження славетного українського скульптора. В матеріалах доповідей учасників конференції розкривається роль Григорія Крука у збереженні мистецьких національних традицій та особливості розвитку українського мистецтва в умовах еміграції.
Григорій Крук, чиї твори оригінальною пластикою, тематикою робіт збагачували європейську образотворчу культуру ХХ ст., є насамперед українським митцем.
Більшість дослідників називають Григорія Крука співцем українського села, саме через призму творення селян, які закарбувалися в його пам’яті з раннього дитинства художник ліпить бідний образ рідного народу. До розуміння такої творчої позиції ключовим судженням можуть слугувати слова В. Стебельського: «Як Стефаник у літературі, Крук в образотворчому мистецтві є виразником ядра української нації – селянства, що зберегло духовний клімат і традицію та характер раси». Тому до кінця днів він будитиме свій народ, щоб він став освіченим і вільним і був не сірою масою малоземельних мужиків – хліборобів, а славним і великим народом. «А свій камінь буду різьбити все, все!.. Аж на могилу свою покладу, як мертву красу», вслід за Василем Стефаником скаже Григорій Крук.

Зав. кафедрою образотворчого мистецтва
професор Б.В. Бойчук